Человеческой памяти свойственно забывать страшные моменты, если помнить их в той же остроте ощущений: злости, ненависти, бессилия...можно сойти с ума. Это ужас прошел, оставив горькие воспоминания и чувство гордости за народ и его ГЕРОЕВ!
Смотря на эти фото, я возвращаюсь в те дни, выступают слезу, к горлу подкатывает комок, нельзя позволить политикам сделать такое снова!
.jpg)
У час суцільної анархії й зневіри,
Коли зі сцени всі Майдан зливали,
Коли зламались віртуальні вила -
Вони на себе всю відповідальність взяли.
І загриміла по щитах бруківка,
Та запалали беркутівські лати,
Ще зовсім юні, чесні та відверті
Пішли безстрашно в бій нові солдати.
Тоді ревіли схвально сотні тисяч,
Не відривались від екранів міліони,
І мало на колінах не молились
На камуфльовані бойовиків колони.
Без страху, без жалю - за Україну,
Супроти збоченців й садистів у погонах
Боролись і вдалось переломити
Те, що здавалось би ніколи не потоне.
Прогнали звіра, вибили шакалів,
Та діфірамби їм співав зі сцени кожен лектор...
А зараз все забули, ліберали...?!
Згадайте як з надією кричали: " Ярош й ПРАВИЙ СЕКТОР"
Юрій Руф (весна 2014)
Комментариев нет:
Отправить комментарий